Вилучення літери «Ґ» у 1933 році не було простою правкою – це був акт лінгвоциду. Її оголосили «ворожою», щоб стерти різницю між українською та російською мовами. Разом із літерою зникали й люди.

У 1930-х роках сталінський терор обірвав життя тих, хто створював модерну українську культуру. Були репресовані майже всі укладачі «скрипниківки». Серед них Микола Скрипник (який наклав на себе руки, не витримавши тиску), Григорій Голоскевич (автор унікального правописного словника) та багато інших. Їх оголосили «шпигунами», а їхні праці – «шкідницькими».

Символом цієї трагедії став будинок «Слово» у Харкові, де мешкала еліта нашої літератури. Микола Хвильовий, Лесь Курбас, Валер'ян Підмогильний, Микола Куліш – усі вони були розстріляні. Тільки в урочищі Сандармох у 1937 році за кілька днів було страчено понад 100 представників української інтелігенції.

Зараз ми лише починаємо відкривати багатьох талановитих митців і їх історії. Багато з них зберігаються у Музеї, що розташований у мальовничій будівлі колишньої колегії Павла Галагана на вулиці Богдана Хмельницького у Києві.

Слідкуйте за нами в соцмережах!

Вартові ідентичності. Мовний вимір стійкості